Економічний шлях ОАЕ за останні два десятиліття нагадує суцільний стрес-тест, який гірше керована економіка провалила б не раз. Світова фінансова криза 2008 року, обвал цін на нафту 2014–2016 років, пандемія COVID-19 та постійна геополітична напруженість у регіоні — кожне з цих випробувань перевіряло федерацію на міцність. І щоразу за ними наставали відновлення та перебудова, після яких ОАЕ ставали сильнішими, більш диверсифікованими й тісніше інтегрованими у світову економіку.
Для компаній, які оцінюють ризики юрисдикції — а робити це варто кожному серйозному транскордонному бізнесу, — те, як ОАЕ поводяться під час криз, говорить більше за будь-яку рекламну брошуру.
2008–2009 роки: випробування на міцність
Світова фінансова криза вдарила по Дубаю особливо сильно. Ціни на нерухомість упали більш ніж на 50%. Пов’язаний з урядом конгломерат Dubai World оголосив мораторій на боргові зобов’язання обсягом USD 26 млрд. Міжнародні ЗМІ вже поховали емірат. Однак те, що сталося далі, задало модель поведінки, яка відточувалася в кожній наступній кризі: Абу-Дабі надав рятувальний кредит на USD 10 млрд, Дубай реструктуризував борг через прозорі переговори з кредиторами, а регулятори провели реформи, що зміцнили достатність капіталу та стандарти кредитування банківського сектору.
Відновлення не було ні швидким, ні безболісним. Проте воно принесло структурні зміни — обережніше кредитування, посилений регуляторний нагляд і диверсифіковані джерела доходів, — які потім пом’якшували удар кожної наступної кризи.
Обвал цін на нафту: прискорення диверсифікації
Коли у 2014–2016 роках ціни на нафту впали більш ніж на 50%, уразливість економік, залежних від вуглеводнів, стала очевидною просто на очах. Та ОАЕ відповіли не обороною, а перетвореннями. Спад прискорив диверсифікацію, яка вже тривала, але досі не мала відчуття терміновості. Запровадження ПДВ у 2018 році та корпоративного податку у 2023 році — кроки, ще десятиліттям раніше політично немислимі, — розширили базу доходів і зменшили структурну залежність від нафтових надходжень.
COVID-19: винагорода за злагоджену роботу
Те, як ОАЕ діяли під час пандемії, закріпило за країною репутацію держави, що зберігає чіткість роботи навіть під тиском. За кілька місяців вона вийшла на один із найвищих у світі рівнів вакцинації, обрала прагматичний курс на відновлення роботи, тоді як багато західних економік ще залишалися в локдауні, і суттєво підтримала фінансово постраждалі компанії. Завдяки ранньому поверненню до нормального ритму Дубай став одним із небагатьох міжнародних ділових центрів, що повноцінно працювали протягом 2021 року, — і це привабило фахівців та компанії, які за звичайних обставин навряд чи розглядали б цю юрисдикцію.
ОАЕ не просто переживають кризи — вони перетворюють їх на поштовх до структурних змін, виходячи з кожного потрясіння з ширшою економічною базою, міцнішими інституціями та сильнішими позиціями у світі.
Чинники структурної стійкості
Цю стійкість підтримує кілька чинників. По-перше, резерви суверенних фондів добробуту понад USD 1,5 трлн дають фінансову опору, недоступну більшості економік. По-друге, економічна база диверсифікована: на ненафтові сектори припадає вже понад 70% ВВП. По-третє, стратегічне географічне положення відкриває торгівлю з Європою, Азією та Африкою. По-четверте, модель управління дає змогу ухвалювати рішення швидко, не загрузаючи в законодавчих глухих кутах. І нарешті, молоде, дедалі численніше й космополітичне населення водночас забезпечує і робочу силу, і споживчий попит.
Для компаній, які вирішують, де відкрити свій регіональний чи міжнародний офіс, це не абстрактні міркування. Вони дають практичну впевненість: юрисдикція й надалі працюватиме — причому працюватиме добре — попри будь-яке наступне глобальне потрясіння.
Polaris допомагає клієнтам так вибудувати свою діяльність в ОАЕ, щоб повною мірою скористатися стабільністю та стійкістю цієї юрисдикції. Від корпоративного структурування до планування резидентства — звертайтеся до нас за адресою info@polaris.ae.