Після OPEC: геополітичне перепозиціювання ОАЕ та що воно означає для довіри бізнесу

Стратегічна модель

Геополітичні кроки ОАЕ за останні п'ять років підпорядковані єдиній логіці: розширити свободу маневру, урізноманітнити партнерства та зменшити залежність від будь-якого окремого блоку чи альянсу. Авраамові угоди нормалізували відносини з Ізраїлем і відкрили нові торговельні коридори та технологічні партнерства. Членство в BRICS розширило доступ до ринків, що розвиваються, та до альтернативної фінансової інфраструктури. Двосторонні угоди з Індією (CEPA), Туреччиною, Індонезією та іншими країнами сформували мережу преференційних торговельних відносин.

Вихід із OPEC додає до цього набору ще й незалежність енергетичної політики. Тепер ОАЕ можуть видобувати нафту на повну потужність, формувати власну цінову стратегію та розвивати двосторонні енергетичні партнерства без обмежень картелю. Для аналітиків енергетичного ринку сигнал зрозумілий: Абу-Дабі готується до світу, у якому попит на нафту вже пройде свій пік, тож прагне продати якомога більше нафти, поки ціни тримаються високими.

Вихід ОАЕ є передусім видимою ознакою глибокого регіонального розриву між Ер-Ріядом та Абу-Дабі — але, поза цим, між двома несумісними баченнями того, яким має бути порядок у Перській затоці.— Анас Абдун, міжнародний консультант з питань енергетики та глобальних справ, у статті для Al Jazeera

Довіра інвесторів: дані

В ОАЕ зареєстровано 1,4 мільйона компаній. Приплив прямих іноземних інвестицій неухильно зростав, а МВФ прогнозує зростання ВВП на 5% у 2026 році. З 2021 року видано понад 250 000 Золотих віз. Операції з нерухомістю в Дубаї перевищили 680 мільярдів AED у 2025 році — на 30 % більше, ніж роком раніше.

Ці цифри свідчать, що геополітичне перепозиціювання не відлякало капітал, а навпаки — привабило його. Інвестори, схоже, сприймають стратегічну незалежність ОАЕ як перевагу, а не як ризик. Те, що країна позиціонує себе як юрисдикція, яка підтримує відносини з усіма головними світовими блоками — США, Китаєм, Індією, ЄС, Росією, — дає їй геополітичну свободу маневру, яку здатні запропонувати небагато інших юрисдикцій.

Наслідки для корпоративної стратегії

Для бізнесу, який обирає юрисдикцію, геополітична позиція ОАЕ лише посилює їхню привабливість як нейтрального, комерційно прагматичного хабу. Компанії, яким доводиться працювати по обидва боки геополітичних розломів — обслуговуючи клієнтів і на західних, і на незахідних ринках, — знаходять в ОАЕ юрисдикцію, яка не змушує їх ставати на чийсь бік.

Ця нейтральність має цілком практичну цінність. Вона впливає на доступ до банківських послуг (банки ОАЕ підтримують кореспондентські відносини по всьому світу), на свободу вибору торговельних маршрутів (Ель-Фуджайра дає альтернативу логістиці, залежній від Ормузької протоки) та на регуляторну позицію (нормативна база ОАЕ створена так, щоб бути сумісною з міжнародними стандартами без політичної упередженості).

Особливо для холдингових структур позиція ОАЕ дає переконливу перевагу: це юрисдикція з розгалуженою мережею договорів, довірою регуляторів, політичною стабільністю та стратегічною незалежністю, яка дає змогу зберегти все це навіть у періоди глобальних потрясінь.