Запровадження корпоративного податку в ОАЕ ніколи не обіцяло бути простим. Але для тисяч компаній, що працюють у понад 40 вільних зонах країни, цей режим поставив особливо складне питання — статус кваліфікованої особи вільної зони (Qualifying Free Zone Person). Саме від нього залежить, скільки компанія сплатить зі свого прибутку: нуль чи дев'ять відсотків.
На другому році застосування режим QFZP перестав бути теоретичною абстракцією і перетворився на нагальне практичне питання. Федеральне податкове управління (FTA) проводить перевірки, виносить донарахування та накладає штрафи. Час недбалого ставлення до комплаєнсу минув.
Обіцянка нульової ставки та її умови
На перший погляд усе привабливо: компанії вільних зон зі статусом QFZP сплачують 0% корпоративного податку з «кваліфікованого доходу». Але умови отримання цього статусу вимогливі, тісно пов'язані між собою і в кількох важливих моментах неочевидні для компаній, які звикли працювати без податкового контролю.
Щоб отримати та зберегти статус QFZP, компанія має водночас виконувати всі наведені нижче умови. Вона повинна мати реальну присутність у вільній зоні — справжніх працівників, реальні витрати та фізичні активи, співмірні з задекларованим доходом. Вона має отримувати кваліфікований дохід у значенні Рішення Кабінету Міністрів № 55 від 2023 року, вести аудовану фінансову звітність, складену затвердженим аудитором, та дотримуватися правил трансфертного ціноутворення щодо будь-яких операцій із пов'язаними сторонами. І вона не повинна добровільно переходити на стандартну ставку корпоративного податку.
Невиконання навіть однієї з цих умов позбавляє компанію нульової ставки на весь податковий період. Часткового статусу не буває.
Пастка кваліфікованого доходу
Найбільше непорозумінь довкола QFZP викликає саме поняття кваліфікованого доходу. Дохід від операцій з іншими компаніями вільних зон зазвичай кваліфікується. Дохід від операцій із компаніями материкової зони ОАЕ — зокрема материкового Дубая, Абу-Дабі та Шарджі — зазвичай ні. Це розмежування часто застає компанії вільних зон зненацька, особливо ті, серед клієнтів яких є і компанії вільних зон, і компанії материкової зони.
На рівні компанії режим не зводиться до «так чи ні». В одному податковому періоді компанія може мати і кваліфікований, і некваліфікований дохід. Нульова ставка діє лише для кваліфікованої частини, а некваліфікований дохід оподатковується за стандартною ставкою 9%. Тому дохід потрібно класифікувати на рівні кожної операції: кожен його потік аналізують окремо й відносять до відповідної категорії.
Найдорожча помилка для компанії вільної зони — вважати, що ліцензія вільної зони сама собою дає статус QFZP. Це не так.
Реальна присутність — це більше, ніж кількість працівників
Вимоги до реальної присутності заслуговують на особливу увагу, бо їх часто розуміють хибно. FTA оцінює присутність не за механічною формулою чисельності персоналу, а якісно — чи справді основна діяльність, що приносить дохід, відбувається в межах вільної зони. Управління дивиться, де ухвалюють управлінські рішення, де укладають і виконують ключові договори, де створюють і підтримують інтелектуальну власність, а також чи співмірний рівень витрат із задекларованим доходом.
Компанія, яка має двох адміністративних працівників на спільному робочому місці, але декларує мільйони доходу, неодмінно приверне увагу контролюючих органів. Головний критерій — пропорційність: чи відповідає реальна присутність у вільній зоні заявленому обсягу діяльності?
Трансфертне ціноутворення: новий обсяг документації
Документація з трансфертного ціноутворення тепер обов'язкова для всіх операцій між пов'язаними сторонами. Компанії вільних зон, які входять до ширшої групи — зокрема груп, де та сама фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником кількох компаній, — мають довести, що операції між компаніями відбуваються на ринкових умовах. Вимоги до документації відповідають Настановам OECD щодо трансфертного ціноутворення, а для більших груп охоплюють Master File та Local File.
Ця вимога застала зненацька багато компаній, якими керують самі власники. Скажімо, торговельна компанія в дубайській вільній зоні, що купує товари у пов'язаного турецького виробника, тепер мусить задокументувати методику ціноутворення, довести її відповідність ринковим умовам і вести актуальні записи, які можна надати на запит FTA.
Реальність подання звітності через EmaraTax
Усі платники податків, зокрема й ті, хто заявляє статус QFZP, мають зареєструватися у Федеральному податковому управлінні та подавати річну декларацію з корпоративного податку через портал EmaraTax. Строк подання зазвичай становить дев'ять місяців після завершення відповідного податкового періоду. За прострочене подання нараховують штраф від 500 AED на місяць, який зростає за повторних порушень. За несвоєчасну реєстрацію передбачено окремий штраф 10 000 AED.
Практичне навантаження комплаєнсу виходить далеко за межі самого лише подання декларації. Компанії мають вести бухгалтерські книги та записи, достатні для визначення податкового зобов'язання, зберігати їх щонайменше сім років і бути готовими відповідати на інформаційні запити FTA у встановлені строки.
Polaris надає повний консалтинг із корпоративного податку: оцінку відповідності статусу QFZP, аналіз класифікації доходу, документацію з трансфертного ціноутворення та подання звітності через EmaraTax. Звертайтеся до нас за адресою info@polaris.ae для конфіденційного аналізу податкового стану вашої компанії вільної зони.